Мораторій на перевірки

В українській правовій пресі та й в загально-інформаційних джерелах досить жваво проходило обговорення мораторію на перевірки, встановленого статею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VII та пунктом 8 розділу 3 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII.

Надавалося безліч роз’яснень Кабінетом міністрів України та іншими профільними державними органами, хоча б ось:

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247905191

http://dkrp.gov.ua/info/4463

Та нажаль, більшість інформаційних джерел обходять стороною пункт 3 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (надалі також – «ЗУ №71-VIII»), в якому чітко вказано, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюється виключно:

• з дозволу Кабінету Міністрів України;
• за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
• згідно з рішенням суду;
• згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Воно й зрозуміло, оскільки на перший погляд такий мораторій встановлюється виключно для Державної фіскальної служби України та її територіальних підрозділів, бо вносить зміни лише до Податкового кодексу України.

Але, супроводжуючи своїх клієнтів та відстоюючи їх позицію при проходженні ними перевірок державними органами, фахівцями Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» (надалі також — «Бюро») було сформовано алгоритм судового захисту, завдяки якому ми маємо позитивні рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій, в яких чітко вказується, що приймаючи зміни до Податкового кодексу України законодавець «створював цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи, а застосоване у ньому (в ЗУ №71-VIII) поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від «05» квітня 2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98, а не лише органів Державної фіскальної служби України».

Мушу також зауважити, що таких результатів вдалося досягти виключно при згуртованості та спільних діях фахівців Бюро та представників юридичних осіб, яких супроводжувало Бюро, оскільки основною умовою для позитивних судових рішень по скасуванню наказів на проведення контролюючими органами відповідних перевірок є саме недопуск працівників контролюючих органів на підприємство для проведення перевірки. Таку вимогу викладено в більшості судових рішень касаційних інстанцій в тому числі в рішенні К/9991/16813/12 Вищого адміністративного суду України від «11» червня 2014 року.

Тож, якщо Ви не згодні зі свавіллям контролюючих органів, які за два роки мораторію «зголодніли» за штрафами та поборами та якщо ви готові відстоювати свою правову позицію, фахівці Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» готові Вам у цьому допомогти!

Ми абсолютно чесно інформуємо своїх клієнтів про варіанти розвитку та можливості виграшу кожної конкретної справи і успішно здійснили оскарження вже близько десяти незаконних наказів на проведення перевірок різними контролюючими органами!

З повагою,

Партнер

АБ «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ»

Олександр Михайлуца