IMG 6965

Висотні споруди та авіаційна безпека: фахівці Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» ініціювали удосконалення нормативної бази

Як ми змусили Мінрегіон виділити майже мільйон гривень на нові державні будівельні норми України (ДБН)?

Як підвищити якість функціонування систем, що роблять уночі висотні споруди більш помітними для пілотів авіатранспорту?

Які Міжнародні стандарти з безпеки авіації діють в Україні?

Про це та інше читайте далі.

Фахівцям Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» вдалось ініціювати старт процедури внесення змін до чинних державних будівельних норм (ДБН) з метою їх удосконалення в частині, що стосується безпеки висотних споруд та авіації у межах повітряного простору України.

На стінах та дахах висотних споруд встановлюються червоні вогні. Їх функція – зробити споруду (перешкоду) помітною у темний час доби та в умовах обмеженої видимості аби пілоти повітряних суден її оминали. Таке устаткування називають системами світломаркування або системами світлового огородження, а самі вогні – «загороджувальні освітлювальні ліхтарі» (ЗОЛи) чи аircraft warning lights.

Чинними ДБН В.2.2-24-2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків» та ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення» встановлено, що системами світломаркування обладнуються висотні будинки, тобто будівлі висотою 47 метрів і більше та ті, що мають не менше 16 поверхів.

Нами ще у 2015 році було помічено, що при перебоях електропостачання у деяких житлових будинках вимикаються і ЗОЛи на їх покрівлях.

ЗОЛ

Іншою типовою причиною виходу з ладу таких систем є банальні крадіжки обладнання з дахів, якщо відповідальні обслуговуючі організації належним чином не обмежили доступ сторонніх осіб до службових приміщень верхніх технічних поверхів.

Особливо гострою ця проблема є для споруд, розташованих на так званих приаеродромних територіях та у районах маршрутів повітряних підходів до злітно-посадкових смуг.

Аналіз нормативно-правової бази дозволив встановити, що жодним чинним нормативно-правовим актом України не передбачено:

  • обов’язковості встановлення систем, які б забезпечували безперебійну роботу ЗОЛів у випадку перебоїв електропостачання (автоматичне введення резерву АВР, щити гарантованого живлення тощо);
  • вимог щодо мінімального часу роботи ЗОЛів від резервного джерела електропостачання (наприклад, від акумулятора);
  • обов’язковості наявності систем моніторингу (диспетчеризації) справності і наявності ЗОЛів.

Відповідно до ДБН В.2.2-24-2009 обладнання системою світломаркування висотного будинку виконується згідно зі стандартом ІCАО (International Civil Aviation Organization — Міжнародна організація цивільної авіації) ст. 6.3 додатка № 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикагська Конвенція), до якої Україна приєдналась у 1992 році.

19 додатків до Конвенції, кожен із яких містить від одного до п’яти томів, разом являють собою «Международные стандарты и рекомендуемую практику» (SARPs) у авіаційній царині.

Додаток 14 до Чикагської Конвенції «Аэродромы. Том I. Проектирование и эксплуатация аэродромов» (издание седьмое, июль 2016) містить Главу 6, яка встановлює стандарти щодо систем світлового огородження. В них немає положень щодо безперебійного живлення ЗОЛів. Натомість, такі рекомендації містяться у Главі 8, але застосовуються вони лише до «аэродромных средств».

Попередні видання Додатка 14 (Том I) 2004, 2009 і 2013 років мало чим відрізнялись у цьому сенсі.

Варто підкреслити, що велика кількість положень Додатка 14 має статус «Рекомендуемой практики», положення деяких глав на 85% складаються з рекомендацій. Застосування таких положень потребує підвищення їх статусу до рівня обов’язкових вимог в рамках національних норм, оскільки дотримання рекомендацій є бажаним, але не обов’язковим.

Тому особливістю Додатка 14 є те, що багато його положень делегують країнам-учасницям Конвенції право вирішувати такі питання на рівні власного законодавства.

IMG_6899_1

Результати усіх спостережень і аналітики разом із висновками та посиланнями на конкретні приклади були направлені фахівцями Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) із пропозицією удосконалити українські будівельні норми.

Мінрегіон визнав нашу пропозицію слушною, було обіцяно здійснити процедури внесення змін до ДБН у відповідності до Постанови Кабміну від 30.06.2010 № 543 «Про затвердження Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність».

Збільшити скан документа можна кліком миші

img279_1

img280

Аби тримати питання на контролі, фахівцями Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» до Мінрегіону періодично скеровувались листи щодо надання інформації про стан просування відповідних змін. У 2017 році Мінрегіон черговим листом від 26.10.2017 повідомив нас, що перегляд ДБН В.2.2-24-2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків» включено до Переліку прикладних наукових і науково-технічних розробок, щодо яких Мінрегіоном здійснюється фінансування у 2017 – 2018 роках.

Відповідь 2017_2

З метою пересвідчитись у достовірності цих даних, нами було направлено запит від 06.11.2017 з вимогою надати документи, які підтверджують включення перегляду ДБН В.2.2-24-2009 до вищезгаданого Переліку та виділення фінансування на ці цілі.

З Міністерства надали витяг з Наказу Мінрегіону від 07.11.2017 № 293, яким на розробку проекту ДБН на заміну ДБН В.2.2-24-2009 виділено 975 864 гривні (з них 267 131 грн передбачено освоїти протягом 2017 року).

Збільшити скан документа можна кліком миші

Відповідь на запит_2

Наказ_2

Витяг_3

А вже 14.11.2017 Мінрегіон оголосив тендер у системі Prozorro у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» на розробку відповідного проекту ДБН. Тендерною документацією передбачено, що проект має бути готовий до кінця 2019 року.

Порівняння дати реєстрації запиту з датою видання вищезазначеного Наказу та датою оголошення тендеру дає підстави стверджувати, що саме запит, як інструмент громадського контролю (див. ЗУ «Про доступ до публічної інформації») змусив Мінрегіон «згадати» про необхідність як впровадження пропозиції щодо ЗОЛів, так і перегляду ДБН загалом та не відкладати виділення фінансування на пізніше.

Оскільки майже мільйон гривень виділили Наказом Мінрегіону наступного дня після реєстрації запиту, стає зрозуміло, що інформація у листі від 26.10.2017 на момент його підготовки не відповідала дійсності.

Співробітники Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» продовжать активний моніторинг просування процедури і надалі лобіюватимуть удосконалення положень ДБН в частині виявленої ситуації із електропостачанням ЗОЛів, яка обумовила практичну необхідність встановлення єдиних обов’язкових вимог.

Нові національні стандарти повинні сприяти підвищенню безпеки як висотних споруд, так і авіації. А обов’язковість їх застосування дозволить повсюдно впровадити стабільне функціонування систем світломаркування.

З повагою, старший юрисконсульт АБ «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ»

Богдан Богдан