Nalogovye Posledstviya Annulirovaniya Dolga Mezhdu Uridicheskimi Licami

Податкові наслідки прощення (анулювання) частини боргу за банківським кредитом

Дана стаття буде особливо актуальною для позичальників-фізичних осіб, які отримали кредити в іноземній валюті, в тому числі іпотечні валютні кредити.

У зв’язку з політичною та фінансовою кризою в Україні, яка сталася у 2014 році та спричинила суттєву девальвацію національної валюти України, ринок банківського кредитування в Україні зазнав значних змін. Раніше ми і не могли сподіватися на те, що банківські установи будуть йти на зустріч власним боржникам в питаннях повернення взятих кредитів, але сьогодні, ми спостерігаємо ситуацію, коли банк, як кредитор, робить поступки і вступає в діалог з власним клієнтом-боржником.

Такий діалог, в більшості випадків стосується прощення (анулювання) не суми основної боргу (кредиту), а лише нарахованих процентів, штрафних санкцій, як правило за валютним кредитом. На перший погляд здається, що в такій сприятливій ситуації позичальнику немає про що хвилюватися, але це на перший погляд.

Прощення (анулювання) заборгованості зі сторони банківської установи ще не означає, що на Ваші кошти більше ніхто не буде зазіхати. В такій ситуації в дію вступає держава.

Проблема полягає у тому, що українські фіскальні органи кваліфікують суму прощеної (анульованої) частини боргу за банківським кредитом як додаткове благо (тобто дохід), з суми якого позичальник-фізична особа зобов’язаний сплатити передбачений розділом IV Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за визначеною ст. 167 Податкового кодексу України ставкою (станом на сьогодні це 18% від суми прощеної (анульованої) частини боргу за банківським кредитом).

Але, відповідно до вимог діючого законодавства України, до доходів взагалі та додаткових благ зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у той чи іншій формі.

При цьому на практиці, позичальник завжди сплачує банківській установі крім суми отриманого кредиту (суми основного боргу) також нараховані на дану суму отриманого кредиту відповідні відсотки, в результаті чого позичальник повертає банку суму більшу, ніж отримана ним в якості кредиту.

А враховуючи той факт, що прощення (анулювання) банком частини боргу завжди стосується не суми основного боргу, а суми нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, у позичальника внаслідок вказаних правовідносин з банківською установою фактично не відбувається збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому ми вважаємо, що позичальник не зобов’язаний сплачувати з суми прощеної (анульованої) частини боргу вищезазначений податок на доходи фізичних осіб.

З вищезазначеною позицією згодні і більшість суддів адміністративних судів України всіх інстанцій, саме завдяки чому фахівцям Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» абсолютно успішно вдається захистити позичальників-фізичних осіб від протиправних намірів українських фіскальних органів стягнути безпідставний податок на доходи фізичних осіб.

Отже, якщо банк, в якому Ви отримали відповідний кредит, здійснив прощення (анулювання) частини Вашого боргу, а відповідний фіскальний орган намагається при цьому стягнути з Вас вищезазначений податок на доходи фізичних осіб, пропонуємо Вам звернутися до фахівців Адвокатського бюро «ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ» з метою отримання відповідної кваліфікованої правової допомоги.

За більш детальною інформацією щодо порядку та умов надання вищезазначеної правової допомоги, звертайтеся за телефонами: +38 (099) 723-66-95 або +38 (097) 444-53-47.